Помощь
  1. Комментировать и предлагать изменения к статьям и разделам документа могут только зарегистрированные пользователи.
  2. Чтобы предложить и внести изменение и дополнение в любую часть документа, Вам необходимо выделить часть текста - абзац или статью (обязательно полностью!).
  3. После того, как вы выделите абзац или статью, появится окно, в котором вы можете оставить свою формулировку статьи (или статей), отдельных предложений, части предложений и слов. Если документ не является Концепцией, Манифестом и имеет разделения на статьи, главы, разделы, части, кроме правок, укажите, к какому разделу, главе, части или статье вы предлагаете правки.
  4. Общий комментарий по документу и его обсуждение оставляйте под документом.
  5. Посмотреть все предложенные правки можно пройдя по ссылке "Всего изменений" в поле документа рядом с его названием.
  6. Приглашаем к активному участию в обсуждении важнейших законопроектов и законодательных инициатив общества!
  7. Об авторах лучших предложений к проектам законодательных актов мы расскажем на нашем сайте.
Документы
Концепція конституційно-правових засад та механізму реалізації українським народом права власності на землю
Всего изменений: 0

Концепція конституційно-правових засад та механізму реалізації українським народом права власності на землю

Конституція України встановила, що земля, її надра, атмосферне повітря, всі природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу функцію реалізації права власника на землю Основний Закон покладає на органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (ст. 13). Одночасно гарантується право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст.14). Тобто всупереч ст. 13 ця норма Основного Закону визнає власником землі лише громадян, юридичних осіб і державу.

Неузгодженість зазначених норм Конституції України, поглиблення цих протиріч положеннями кількох десятків законодавчих актів України у сфері земельних правовідносин, їх надмірна розгалуженість засвідчують відсутність єдиних принципів і науково-обґрунтованих основ ефективного землекористування, які забезпечували б гарантію невідчужуваності прав власності на землю українського народу, використання земельних ресурсів в інтересах усіх громадян України. Розпорядження землею від імені народу органами державної влади та органами місцевого самоврядування без народного на те волевиявлення спотворює принцип природного невід’ємного права Українського народу на землю як її власника.

Запропонований концепт передбачає переформатування як на конституційному, так і на законодавчому рівні правових підвалин використання земельних ресурсів України і, в першу чергу, земель сільськогосподарського призначення, за принципом – земля є невідчужуваним об’єктом права власності українського народу (народною власністю), безпосереднє здійснення якого має визначати зміст і обсяг гарантованих Конституцією прав громадян, що не можуть бути обмежені (скасовані).

Основним Законом України унормовуються конституційні засади правового режиму народної власності на землю, вводиться принцип невідчужуваності землі сільськогосподарського призначення, закріплюється природне право народу управляти землями як об’єктом народної власності, користуватися та розпоряджатися нею, приймати рішення про передачу у користування та вилучення земельних ділянок. Запропоновано визначення власності українського народу на землю як власності всіх громадян України, територіальних громад (їх об’єднань).

Для реалізації повноважень українського народу пропонується створити конституційний орган – Всенародний земельний фонд – єдиний уповноважений розпорядник землею згідно з волею її власника.

Поряд з внесенням відповідних змін до Конституції України передбачається прийняття цільового закону про правовий режим земельних ресурсів, покликаний регламентувати механізм застосування народом як єдиним джерелом влади в Україні свого права власника на землю.

Право на землю українського народу реалізується шляхом трансформації державної та комунальної форм власності на землю в народну, суб’єктом якої виступає виключно народ України в особі громадян, територіальних громад (їх об’єднань). Для здійснення функцій національної безпеки органам державної влади земельні ділянки народної власності передаються в оперативне управління.

Пропонується концептуально закріпити право територіальних громад (їх об’єднань) на розпорядження землями та контроль за використанням земельних ресурсів у межах відповідних територій.

Квінтесенцією визначення правового статусу землі на законодавчому рівні є виведення всіх земель сільськогосподарського призначення, які є невідтворюваним природним джерелом існування, розвитку та добробуту громадян України, в категорію невідчужуваного національного багатства українського народу та надання цим землям статусу народної власності, який не може бути змінено без волевиявлення народу.

Усі земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть бути відчужені (передані, перепродані) у приватну власність. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення народної власності можуть бути передані лише у користування (оренду).

Земельні ділянки несільськогосподарського призначення народної власності відчужуються у приватну власність за погодженням територіальної громади (її представників).

Статус та повноваження Всенародного земельного фонду (далі – Фонд) визначаються Конституцією України та законом. Головне завдання Фонду – ефективне та раціональне використання земель України та поступове збільшення обсягу земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у його управлінні. Поряд з відповідними органами державної влади Фонд виконуватиме функції контролю за дотриманням заходів щодо охорони земель, обґрунтованих сівозмін, землеустрою, а також за консолідацією, консервацією, рекультивацією земель.

Органом управління Фонду пропонується визначити Раду Фонду. Голова Ради Фонду обиратиметься українським народом на виборах, а склад Ради Фонду призначатиме Верховна Рада України за поданням Голови Ради Фонду. Фонд підзвітний та підконтрольний Верховній Раді України як єдиному представницькому органу українського народу.

Безпосередню участь територіальних громад у здійсненні фактичного розпорядження землями народної власності відповідних регіонів пропонується реалізувати через утворення самостійних територіальних органів Фонду – народних земельних фондів у кожній із 24 областей України та в Автономній Республіці Крим, які будуть підконтрольні та підзвітні відповідним територіальним громадам. Голову Ради територіального органу Фонду обиратиме територіальна громада відповідної області (АР Крим). За поданням Голови Ради територіального органу Фонду обласні ради (ВР АРК) обиратимуть членів Ради територіальних органів Фонду. Територіальні органи Фонду не матимуть прямого підпорядкування. Фонд звітує перед громадянами за свою діяльність щороку, а його регіональні органи – щоквартально. З метою запобігання правопорушенням запроваджується в обов’язковому порядку проведення аудиту для суб’єктів землекористування.

Потреби сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення у фінансових послугах задовольнятиме Народний земельний банк. Аграрії отримають право на отримання під заставу земель сільськогосподарського призначення, а також право на оренду пільгових кредитів, компенсація відсоткових ставок за якими здійснюватиметься за рахунок державних коштів.

Пропонується закріпити, що участь державних органів та органів місцевого самоврядування у земельних відносинах як суб’єктів владних повноважень та як органів, що реалізують права громадян, територіальних громад та українського народу в цілому як співвласників землі унормовується і розмежовується з дотриманням принципу балансу приватного та публічного інтересів.

Переведення земель сільськогосподарського призначення до народної власності пропонується провести шляхом передачі усіх земель цієї категорії, які перебувають у державній чи комунальній власності, до Фонду. Запропонований механізм передбачає, що землі сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності будуть викуповуватись Фондом за згодою власників. У такий спосіб буде здійснено логічний та послідовний перехід від тимчасового мораторію на продаж сільськогосподарських земель до постійної заборони її скупки суб’єктами господарювання, бізнесовими структурами та іноземцями.

За рішенням Фонду земельні ділянки народної власності передаються в оренду на конкурентних умовах з дотриманням кваліфікаційних та інших вимог до потенційних орендарів (громадянство України, сільськогосподарська освіта, досвід роботи в аграрному секторі, професійно-технічні вимоги, обов’язковість реєстрації суб’єктів господарювання на територіях розташування орендованих ними земельних масивів тощо). Виключаючи купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, пропонується обіг земель сільськогосподарського призначення у таких формах: оренди, викупу, вилучення на оплатній чи безоплатній основах відповідно до повноважень Фонду.

Усі відомості Державного земельного кадастру в електронному вигляді, які не містять державної таємниці, в т. ч. щодо дійсних власників та користувачів земельних ділянок, будуть оприлюднені.

Для ефективно діючих суб’єктів господарювання, які використовують землі сільськогосподарського призначення на легальних підставах, передбачається гарантія їхнього першочергового права на довгострокову оренду в разі відчуження цих земельних ділянок за ініціативою їх власників на користь Фонду.

Вартість земель (паїв) сільськогосподарського призначення, що викуповуватимуться до Фонду, визначатиметься з урахуванням стану земельної ділянки та природно-кліматичної зони її розташування.

Передбачається, що однією із найважливіших функцій Фонду є акумуляція, встановлення розміру та виплата суспільних дивідендів громадянам, що формуються за рахунок орендних надходжень від господарського використання земель народної власності.

Стимулюванням підвищення ефективності діяльності регіональних народних земельних фондів буде виплата частини суспільних дивідендів – в середньому по Україні, а іншої частини залежно від успішності діяльності регіональних Фондів – на кожного члена відповідної територіальної громади в середньому по регіону.

Фінансові ресурси для забезпечення діяльності Фонду на першому етапі мають надходити з Державного бюджету. Для максимального задоволення потреб приватних власників земельних ділянок у продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення необхідно віднести видатки на функціонування Фонду у відповідних регіонах до захищених статей бюджету. Обов’язковим має бути формульний «автоматичний» розподіл видатків на забезпечення діяльності регіональних фондів, зокрема на пропорційній основі, виходячи із нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських земель та загальної площі цих земель у кожній області та АР Крим.

У подальшому викуп земельних ділянок буде здійснюватися як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок надходжень від оренди земельних ділянок народної власності.

Система оподаткування земель буде реформована у напрямі оптимізації фіскальної політики держави, припинення практики безоплатного користування земельними ресурсами, створення додаткового фінансового ресурсу, що буде спрямовано на викуп Фондом земельних ділянок сільськогосподарського призначення у теперішніх приватних власників, виплати суспільних дивідендів громадянам України.

Для того, чтобы оставлять комментарии, пожалуйста, зарегистрируйтесь !
Комментарии (14)
Олег Литкевич | 17.11.2016 16:13

Юридический бред !!! Как и все законодательные акты написанные ,которые пишут и которые будут написанные и приняты !!! Вся юридическая система , свиделельствует "о болезни и беспомощности" ее ,государства и общества !!

Наталья Звягина | 14.09.2015 09:15

Прочитала сообщение,что земля украинская будет продаваться и сдаваться в аренду Ирану и я в шоке. Как пел Игорь Тальков "Родина моя, нищая сума. Родина моя, ты сошла с ума". Что это все значит? Кто может разъяснить кому принадлежит украинская земля? И что это за банда, которая ее собирается продавать и сдавать в аренду мусульманам, которых на пушечный выстрел нельзя пускать в Украину?

МинАПК принято решение в 6 областях открыть рынок земли.Сейчас повидимому идет торг с инхозяевами(германцами)какие это будут регионы интересные для них в первую очередь.Три уже известно,это Харьковская,Закарпатская и Херсонская.Три еще в проекте-по суммам отката не договорились...

Ігор Дідух | 07.10.2013 19:26

всі землі і ресурси вже давно роскрали і вони в руках близько 300-450 сімей от і все питання як повернути накрадене і чи це можливо? Без революції типу жовтневої навряд чи це буде в найближче століття зауважу що доти і України не буду її розірвуть на частини зовнішні і внутрішні вороги.

Владимир Коваль | 17.07.2013 23:33

Евгению!У меня тоже этот принятый документ вызывает вопросы.Но уже могу почти точно сказать,какие вопросы он вызовет у селян.Агромадные.Но в таком виде,ландифундисты(Ахметов,Бахматюк и пр.)сделают все,а они это точно сделают,чтобы из всего написанного ничего до жизни не дошло и селяне останутся как та пушкинская старуха у разбитого корыта,без земли.Это уже было в 1848 году,когда Николай Первый начал земельную реформу,одну из прогрессивных на тогдашнее время.А у земли как не было хозяина,так и нет Прошло более 150 лет и мы снова становимся на те же самые гребли.Надо идти другой дорогой, которую селяне осилят и которая особенно интересы олигархов затрагивать не будет.Это воссоздание кооперативного трудового сотрудничества на земле.
Понятно,что с текстом резолюции знаком ВВМ и может быть даже он и вносил корректуру.Но положительный итог реализации положений резолюции вероятно крайне низок и это безусловно нанесет серьезный политический ущерб всему ОДУВ.
Жаль что нет всей конференции.

Алим Билалов | 07.12.2014 15:04

Владимир Коваль
Здравствуйте!..где можно прочесть Ваш вариант кооперации в сельской местности? alimbilalov@mail.ru
С уважением.

Редакция Конституции СССР 1936 г. Статья 6. Земля, ее недра, воды, леса, заводы, фабрики, шахты,
рудники, железнодорожный, водный и воздушный транспорт, банки,
средства связи, организованные государством крупные
сельскохозяйственные предприятия (совхозы, машинно - тракторные
станции и т.п.), а также коммунальные предприятия и основной
жилищный фонд в городах и промышленных пунктах являются
государственной собственностью, то есть всенародным достоянием.

.... К СССР 1936г Статья 8. Земля, занимаемая колхозами, закрепляется за ними в
бесплатное и бессрочное пользование, то есть навечно. В Конституции СССР 1936 года, земля упоминается только сельскохозяйственного назначения, и государственная собственность на землю определена как достояние ВСЕГО народа. Данная норма о земле, в редакции 1936 года, полностью согласовывается с вашей концепцией. А аналогичная норма статьи 13 Конституции Украины полностью противоречит данной концепции. Т.Е. Речь идет не о всем народе (общая собственность), а о Украинском народе, что означает что другие народы ( иностранцы, не граждане Украины) не могут владеть землей сельхоз назначения!!!!!

Часть 3.ст.10 Конституции СССР в ред-ции 1977г Земля, ее недра, воды, растительный и животный мир в их естественном состоянии являются неотъемлемым достоянием народов, проживающих на данной территории, находятся в ведении Советов народных депутатов и предоставляются для использования гражданам, предприятиям, учреждениям и организациям.

В редакции 1977 года земля уже делится по назначению, и право пользования землей получают не только колхозы, но и граждане. В доказательство того, что понятие всенародное достояние и государственная собственность абсолютно тождественны, читаем аналогичную норму Конституции УССР 1978 года. Стаття 11.

Державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. У виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси.

....продолжение. Вывод: понятие объект права собственности Украинского народа - означает, что это право может принадлежать только гражданам Украины. И это не значит что земельные участки государство обязано выдать каждому гражданину, государство, лишь дает возможность каждому,проявить свою инициативу и реализовать такое право. Механизм реализации гражданами права собственности на землю, предусмотрен ст.116,118,121 Земельного кодекса Украины. Селяне реализовали такое право на земли ТП по другой процедуре, распаевание земель коллективной собственности.

....продолжение...назначения, то есть сельскохозяйственного. Сельскохозяйственная земля является приоритетной ст.23 ЗКУ, и право собственности на такие земли принадлежит исключительно Украинскому народу( гражданам Украины), этот принцип закрепленный в ст.13 КУ раскрывается в части 5, ст. 22 Земельного кодекса Украины. Нельзя лишать всех селян их права собственности на землю. А уж если вы хотите это сделать, то городских жителей нужно лишить права собственности на их квартиры . Они ведь были приватизированны безоплатно!!!!

Не согласен полностью . 1) ст.13 согласовывается со ст.14, а именно согласно ст.13 земля, ее недра, атмосфера и все природные ресурсы.... "Земля" в контексте ст.13 КУ., означает более широкое понимание в отличие слово земля ст.14, в ст. 14 земля означает земельный участок с определенным назначением и границами топографических координат. Земля в ст.13 означает вся земля вместе с ее недрами и воздушных пространством над ней, в границах всей Украины. Если следовать логике автора, то куда делись "недра", воздух, и все природные ресурсы( фауна, флора, реки и озера, а также шельф Черного и Азовского морей) из контекста ст.14. Теперь об объекте права собственности Украинского народа: изначально все земли на планете и Украине являлись землями сельхоз назначения, т.е. пригодными для жизни растений. Эта норма выражается в ст.23 Земельного кодекса Украины. Объект права собственности Украинского народа, в контексте ст. 13, нужно понимать как наибольшая часть определенного