Помощь
  1. Комментировать и предлагать изменения к статьям и разделам документа могут только зарегистрированные пользователи.
  2. Чтобы предложить и внести изменение и дополнение в любую часть документа, Вам необходимо выделить часть текста - абзац или статью (обязательно полностью!).
  3. После того, как вы выделите абзац или статью, появится окно, в котором вы можете оставить свою формулировку статьи (или статей), отдельных предложений, части предложений и слов. Если документ не является Концепцией, Манифестом и имеет разделения на статьи, главы, разделы, части, кроме правок, укажите, к какому разделу, главе, части или статье вы предлагаете правки.
  4. Общий комментарий по документу и его обсуждение оставляйте под документом.
  5. Посмотреть все предложенные правки можно пройдя по ссылке "Всего изменений" в поле документа рядом с его названием.
  6. Приглашаем к активному участию в обсуждении важнейших законопроектов и законодательных инициатив общества!
  7. Об авторах лучших предложений к проектам законодательных актов мы расскажем на нашем сайте.
Документы
Закон України Про внесення змін до Конституції України
Всего изменений: 4

Закон України Про внесення змін до Конституції України

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Конституції України

Верховна Рада України  постановляє:

I. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст. 141; 2011, № 10, ст.68) такі зміни:

 

1) У статті 3:

– частину другу викласти в такій редакції:

«Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність».

– доповнити частиною третьою такого змісту:

«Утвердження і забезпечення прав і свобод людини, дотримання принципу справедливості та доброчесності є головним обов’язком держави».

 

2) У статті 19:

– доповнити частиною третьою такого змісту:

«Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи, здійснюючи свої повноваження, керуються принципом доброчесності та діють виключно в інтересах суспільства для забезпечення вільного і всебічного розвитку кожного громадянина України».

– доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Використання на шкоду людині та суспільству посадовими і службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування наданих їм повноважень та пов’язаних із цим можливостей у будь-який спосіб передбачає юридичну відповідальність».

 

3) Статтю 21 доповнити частиною другою такого змісту:

«Реалізація людиною передбачених цією Конституцією прав і свобод не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності інших громадян, інтересам суспільства.

 

4) Частину другу статті 22 викласти в такій редакції:

«Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, за винятком звуження їх обсягу за рішенням суду в разі зловживання особою такими правами і свободами».

 

5) У статті 38:

– доповнити частиною третьою такого змісту:

«Особи, які займають виборчі посади в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, в разі вчинення умисного злочину або корупційного правопорушення позбавляються права бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування безстроково або на визначений строк на підставі рішення суду. Чинні повноваження таких осіб припиняються».

 

6) У статті 67:

– доповнити частиною третьою такого змісту:

«Кожна посадова і службова особа органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування зобов’язана щорічно подавати до Національної комісії з питань доброчесності декларації про доходи і майно, видатки, боргові та кредитні зобов’язання і права майнового характеру, включаючи права і обов’язки у сфері орендних правовідносин стосовно себе та членів своєї сім’ї».

 

7) Статтю 68 доповнити новою частиною другою такого змісту:

«Правозастосовна діяльність громадян має бути співмірною між інтересами особи та суспільства, забезпечувати можливість реалізації прав і свобод в межах, що не порушують права і свободи інших людей».

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

 

8) Частину третю статті 76 викласти в такій редакції:

«Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, а також громадянин, стосовно якого судом прийнято рішення про поразку в правах, бути обраним до органів державної влади».

 

9) У статті 80:

– частину першу вилучити;

– частину третю вилучити.

 

10) У статті 81:

– частину другу доповнити пунктами п’ять, шість, сім, вісім такого змісту:

«5) порушення народним депутатом України вимог частини третьої статті 84 Конституції України;

6) голосування народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України за інших народних депутатів України;

7) спотворення волі виборців шляхом невходження народного депутата України до складу фракції політичної партії, за списком якої його обрано до Верховної Ради України або яка висунула його в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, вихід або виключення народного депутата України зі складу такої фракції;

8) використання наданого йому мандата та пов’язаних із цим можливостей у будь-який спосіб у власних інтересах чи в інтересах інших осіб з метою одержання прямої чи непрямої вигоди, вчинення іншого корупційного правопорушення, факт якого встановлено у визначеному законом порядку».

У зв’язку з цим пункт п’ятий частини другої статті 81 вважати пунктом дев’ятим частини другої статті 81.

– доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України на підставі пунктів п’ять, шість, сім, вісім частини другої статті 81 за зверненням Національної комісії з питань доброчесності приймається судом або Верховною Радою України».

 

11) Частину першу статті 92 доповнити пунктом 14-1) такого змісту:

«14-1) організація і порядок діяльності Національної комісії з питань доброчесності, статус членів Національної комісії з питань доброчесності».

 

12) Частину першу статті 93 викласти в такій редакції:

«Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, Національній комісії з питань доброчесності та Національному банку України».

 

13) У статті 126:

– у частині першій слова «і недоторканність» вилучити;

– частину третю вилучити;

– частину п’яту доповнити пунктом 10) такого змісту:

«10) використання наданих йому повноважень та пов’язаних із цим можливостей у будь-який спосіб у власних інтересах чи в інтересах інших осіб з метою одержання прямої чи непрямої вигоди, вчинення іншого корупційного правопорушення, факт якого встановлено у визначеному законом порядку».

 

14) Статтю 127 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

«Не може бути призначеним на посаду професійного судді громадянин, який за рішенням суду безстроково або на визначений строк позбавлений права бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

У зв’язку з цим частини четверту, п’яту, шосту вважати відповідно частинами п’ятою, шостою, сьомою статті 127.

 

15)  Статтю 148 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

«Не може бути призначеним суддею Конституційного Суду України громадянин, який за рішенням суду безстроково або на визначений строк позбавлений права бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

У зв’язку з цим частини четверту, п’яту статті 148 вважати відповідно частинами п’ятою, шостою статті 148.

 

16) У статті 149 слова «та недоторканності» вилучити.

 

17) Частину другу статті 150 викласти в такій редакції:

«Ці питання розглядаються за зверненнями Президента України; не менш як сорока п’яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Національної комісії з питань доброчесності; Верховної Ради Автономної Республіки Крим».

 

18) Частину першу статті 151 викласти в такій редакції:

«Конституційний Суд України за зверненням Президента України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з питань доброчесності дає висновок про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість».

 

19) Доповнити новим розділом ХІII такого змісту:

 

«РОЗДІЛ ХІII. НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ДОБРОЧЕСНОСТІ

 

Стаття 154. Національна комісія з питань доброчесності є постійно діючим колегіальним незалежним державним органом з питань запобігання, протидії і боротьби з корупцією.

До складу Національної комісії з питань доброчесності входять п’ятнадцять членів Національної комісії з питань доброчесності.

Персональний склад Національної комісії з питань доброчесності формує з’їзд громадських організацій у порядку, встановленому законом.

Організація, повноваження і порядок діяльності Національної комісії з питань доброчесності визначаються Конституцією і законами України.

 

Стаття 155. До повноважень Національної комісії з питань доброчесності належать:

1) запобігання, профілактика і виявлення фактів корупції;

2) проведення комплексних та цільових перевірок органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності з питань дотримання антикорупційного законодавства;

3) звернення до Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; офіційне тлумачення Конституції України та законів України;

4) внесення до Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи проектів законів з питань запобігання, протидії та боротьби з корупцією;

5) вступ у міжнародні відносини від імені України, проведення переговорів, укладення угод, представництво інтересів України в судах та інших установах, вчинення інших дій, спрямованих на здійснення заходів щодо повернення до України коштів та іншого майна, одержаних внаслідок корупційних правопорушень;

6) порушення перед компетентними органами питань про притягнення до відповідальності осіб, які підозрюються у вчиненні корупційного правопорушення;

7) проведення перевірки доброчесності будь-якої посадової чи службової особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших осіб, визначених законом;

8) проведення антикорупційної експертизи проектів законів та інших правових актів, визначених законом, підготовка експертних висновків на такі проекти, що є обов’язковими для розгляду і врахування при прийнятті відповідного акта;

9) здійснення антикорупційної експертизи чинних законів та інших правових актів, визначених законом; звернення до вищого органу влади або до суду з вимогою про скасування правового акта, який суперечить антикорупційному законодавству або містить передумови недоброчесності;

10) звернення до суду з питань дострокового припинення повноважень народних депутатів України, депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів у випадках, визначених цією Конституцією; 

11) звернення до правоохоронних органів з дорученнями щодо проведення розслідування корупційних правопорушень;

12) інформування громадськості про вжиті заходи щодо запобігання, протидії та боротьби з корупцією, виявлені факти корупційних правопорушень;

13) здійснення інших повноважень, визначених Конституцією та законами України.

 

Стаття 156. Незалежність членів Національної комісії з питань доброчесності гарантується Конституцією і законами України. Здійснюючи свої повноваження, члени Національної комісії з питань доброчесності підкоряються тільки Конституції і законам України.

Член Національної комісії з питань доброчесності звільняється з посади виключно у разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

3) порушення вимог щодо несумісності;

4) порушення присяги;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

6) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

7) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

8) складання повноважень за його особистою заявою.

Повноваження члена Національної комісії з питань доброчесності припиняються у разі його смерті».

У зв’язку з цим розділи ХІІІ, ХІV, ХV вважати відповідно розділами ХІV, ХV, ХVІ.

У зв’язку з цим статті 154–161 вважати відповідно статтями 157–164.

 

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності від дня його опублікування, крім пунктів 1–2 цього Закону, які набирають чинності від дня їх затвердження всеукраїнським референдумом відповідно до статті 156 Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст. 141).

 

 

Голова

Верховної Ради України

Комментарии (4)
Олег Косько | 28.06.2013 19:04

Почему-то забыли статью 10 о придании русскому языку статуса государственного.

Смысл? Вас лично ущемляют? Как по мне, достаточно и того, что сейчас прописано, а именно: государство обеспечивает развитие других языков.

1) ч. 4 ст. 143 Регламенту ВРУ: "Законопроект про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ не повинен містити положень про внесення змін до інших розділів Конституції України, за винятком лише редакційно уточнюючих змін, які викликані відповідними змінами норм розділів I, III, XIII Конституції України." А тут разом і розділи І і ІІІ, і ІІ, і якийсь новий ХІІІ.

2) ч. 8 ст. 143 Регламенту: "Пояснювальна записка до законопроекту про внесення змін до Конституції України, крім загальних положень, передбачених у цьому Регламенті (частина перша статті 91), повинна висвітлювати також питання, зазначені в пунктах 2-10, 14 частини другої статті 145 цього Регламенту." А пояснювальної записки я взагалі не бачу.

3) КСУ уже визнавав неконституційним обмеження недоторканості суддів.

А взагалі, щодо змісту можна сказати ще багато, просто я вже бачу, що цей проект далі цього сайту нікуди не піде.

Вадим Фетисов | 24.04.2013 21:46

Частину другу статті 22 викласти в такій редакції:

«Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, за винятком звуження їх обсягу за рішенням суду в разі зловживання особою такими правами і свободами».

Цікаво, а звуження обсягу прав та свобод за рішенням суду не приведуть до хроничного характеру авторитарного режиму влади. Свої суди, свої рішення.